Рух — це життя, а застій — це хвороба
Сучасний світ диктує свої умови: ми все більше часу проводимо сидячи. Офісна робота, водіння автомобіля, відпочинок перед телевізором — все це створює ідеальні умови для розвитку геморою. Чому так відбувається? Справа в анатомії та фізіології нашого тіла, яке еволюційно пристосоване до руху, а не до статичного сидіння.
Механізм розвитку "сидячої хвороби"
Коли ми сидимо, основне навантаження припадає на органи малого тазу. Кровообіг у цій зоні сповільнюється, виникає венозний застій. Гемороїдальні вени переповнюються кров'ю, розширюються і втрачають тонус. Якщо до цього додати ще й неправильну позу (наприклад, звичку сидіти нога на ногу), тиск на судини зростає в рази. З часом це призводить до формування вузлів, які починають турбувати.
Професійні ризики
У групі найвищого ризику знаходяться програмісти, бухгалтери, водії-далекобійники, касири. Цікаво, що робота "на ногах" (перукарі, продавці-консультанти) теж не є панацеєю. Тривале стояння також створює навантаження на венозну систему, хоча і дещо іншого характеру. Ідеальний варіант — це чергування навантажень та регулярні перерви.
Як компенсувати шкоду від сидіння?
Якщо змінити роботу неможливо, потрібно змінювати звички. Правило "45/15" (45 хвилин роботи, 15 хвилин активності) може врятувати ваше здоров'я. Проста розминка, ходьба по сходах замість ліфта, вправи Кегеля (які можна робити непомітно для оточуючих прямо на робочому місці) — все це покращує відтік крові від малого тазу. Також важливо звернути увагу на своє робоче крісло: воно має бути жорстким, з правильною підтримкою спини.
Спорт: користь чи шкода?
Не всі види спорту корисні при схильності до геморою. Важка атлетика, велоспорт, верхова їзда можуть спровокувати загострення через підвищення внутрішньочеревного тиску. Натомість плавання, йога, спортивна ходьба є ідеальними видами активності для профілактики та лікування. Вони зміцнюють м'язи тазу, не створюючи надмірного навантаження на вени.